Мюнхенський технічний університет (TUM) – один із найкращих та найбільших технічних університетів Європи. З моменту заснування в 1868 році він зосереджується на викликах майбутнього та описує себе як рушійну силу змін у системі німецької вищої освіти. TUM випустив чимало успішних учених, архітекторів, інженерів та підприємців. Докладніше далі на munich1.one.
Попит породив пропозицію
Історія університету почалася з нових наукових відкриттів і розвитку технологій у ХІХ столітті. Це заклало основи для академічного викладання інженерії. Існувала велика потреба в технічному університеті, але ця роль спочатку була призначена давно створеному Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана.
Однак у 1868 році король Людвіг II вирішив відкрити Політехнічну школу Мюнхена як університетський заклад. У 1877 році виш перейменували на «Технічну вищу школу Мюнхена». Тоді ж він переїхав до нової будівлі на Арцисштрассе, де навчалося 350 студентів. Заклад поділявся на: загальний (математичний, природничий, гуманітарний, правознавчий та економічний); інженерний; будівельний; механіко-технічний; хіміко-технічний і сільськогосподарський відділи.
У 1901 році виш отримав право видавати докторські ступені, а через 5 років тут почали навчатися жінки. У 1906-му Анна Бойксен стала першою студенткою, яка вступила на факультет електротехніки, після чого баварський уряд дозволив жінкам навчатися в технічних університетах Німеччини. У 1927 році Марта Шнайдер-Бюргер закінчила університет і стала першою німецькою жінкою-інженером-будівельником. У ті роки тут навчалося 2600–2800 студентів. Технічна вища школа Мюнхена навіть обігнала за величиною Технічний університет Берліна.
Нацистський період
У період Веймарської республіки університет переживав проблему обмежених ресурсів та радикальні політичні конфлікти. Двоє з 16 нацистів, убитих під час невдалої спроби державного перевороту Адольфа Гітлера в 1923 році, були студентами цього закладу. Молоді студенти тероризували євреїв і професорів, які відмовлялися підкорятися режиму.
Після приходу Гітлера до влади чимало університетських співробітників звільнили через неприналежність до арійської раси. Арійців (переважно німців) проголосили вищою («чистою») расою. Після 1938 року єврейські студенти втратили право вступати.
Технічна вища школа Мюнхена була глибоко причетною до злочинів нацистського режиму. Професор Гайнц Генселер, який відповідав за розведення у закладі тварин, очолював семінар про «германізацію» ландшафтів Польщі та Росії. Це потрібно було для подальшої колонізації цих територій. Вчені факультету сільського господарства поширювали ідеї щодо використання примусових робітників і військовополонених на університетських експериментальних фермах. У роки Другої світової війни тут проводили масштабні дослідження озброєнь для підтримки військових зусиль.
Водночас були й професори, співробітники та студенти, які навідріз відмовлялися підкорятися. Наприклад, нобелівський лауреат Ганс Фішер захищав єврейських студентів від нацистських переслідувань. Він покінчив життя самогубством. Внаслідок війни було зруйновано 80% університетських приміщень у Мюнхені. У цих складних умовах навчання відновилося у квітні 1946 року.
«Університет підприємництва»
У 1970 році заклад перейменували на «Мюнхенський технічний університет». З того часу було відкрито чимало нових факультетів. У 2002 році виш відкрив свою філію в Сінгапурі. Вперше в історії німецький університет заснував філіал за кордоном. Згодом з’явилися філії в Пекіні, Каїрі та Сан-Паулу.
Кількість факультетів зросла до 15 до 2020 року. Відтоді вони були послідовно об’єднані в більші підрозділи, так звані «школи», які призначені для сприяння міждисциплінарності. Випускники цього закладу влаштовуються на престижні посади в місцевих промислових гігантах, як-от BMW, Audi, Siemens. Крім того, університет нерідко стає відправним пунктом успішних стартапів. Тут здійснюється навчання за 132 спеціальностями. Крім типових для технічного вишу факультетів природничих і технічних наук, є також факультети економіки, спорту та медицини.
Цінуючи свої зв’язки з галуззю, а також успішну культуру стартапів, Мюнхенський технічний університет визнає себе «університетом підприємництва». Серед популярних дисциплін: біохімія, технологія пивоваріння та напоїв, електроніка та інженерія даних, науки про здоров’я, молекулярна біотехнологія.
Десятки програм тут викладають англійською, через що майже чверть студентів є іноземцями. Якщо ви плануєте вивчати інженерні науки чи інформатику в Європі, варто обов’язково розглянути цей заклад.
Відомі випускники
Чимало лауреатів Нобелівської премії та відомих науковців навчалися, викладали або проводили дослідження в TUM. Серед них:
- Генріх Отто Віланд – німецький хімік-органік і біохімік;
- Томас Манн – німецький письменник, філантроп, есеїст;
- Ганс Фішер – німецький хімік-органік і біохімік, доктор медицини;
- Рудольф Люлвіг Мессбауер – німецький фізик, першовідкривач ефекту Мессбауера (фізичне явище резонансного поглинання гамма-випромінювання атомів у твердому тілі);
- Конрад Блох – німецько-американський біохімік, який прославився відкриттями, що стосуються механізмів і регуляції обміну холестерину і жирних кислот;
- Ернст Отто Фішер – німецький хімік, новатор у галузі металоорганічної хімії;
- Клаус фон Клітцінг – німецький фізик, який здобув світову славу після експериментального відкриття квантового ефекту Голла;
- Ернст Руска – німець, творець електронного мікроскопа;
- Йоганн Дайзенгофер і Роберт Губер – німецькі біохіміки, які досліджували кристалічну структуру інтегрального мембранного білка;
- Вольфганг Пауль – німецький фізик, який розробив метод втримання одиночних іонів та метод роздільних коливальних полів;
- Ервін Негер – німецький біофізик, який досліджував функцію окремих іонних каналів у клітинах;
- Вольфганг Кеттерле – німецький фізик, який проводив експерименти, що вловлювали й охолоджували атоми до температур, близьких до абсолютного нуля;
- Ґергард Ертль – німецький учений-хімік, почесний професор. Його дослідження допомогли зрозуміти, як паливні елементи виробляють енергію без забруднення, як каталітичні нейтралізатори очищають вихлопні гази автомобілів і навіть чому залізо іржавіє;
- Бернард Ферінга – нідерландський хімік-органік, відомий роботами в галузі стереохімії, органічного каталізу та молекулярних систем;
- Йоахім Франк – американський біофізик німецького походження, який створив метод кріоелектронної мікроскопії;
- Антон Цайлінґер – австрійський квантовий фізик, дослідник фундаментальних аспектів та застосувань квантової телепортації;
- Фрідріх Людвіг Бауер – німецький піонер інформатики, який ввів термін «програмна інженерія»;
- Рудольф Байєр – німецький учений-комп’ютерник;
- Рудольф Дізель – німецький винахідник та інженер-механік, відомий винаходом дизельного двигуна та своєю підозрілою смертю в морі;
- Клаудіус Дорньє – німецький авіаконструктор;
- Еміль Ерленмеєр – німецький хімік-органік;
- Аста Гампе – німецький інженер-електрик, інженер-механік, фізик, економіст і статистик;
- Карл фон Лінде – німецький інженер, професор, розробник технології охолодження та розділення газів;
- Хайнц Майєр-Лейбніц – німецький фізик;
- Вальтер Мейснер – німецький фізик, відомий завдяки ефекту Мейснера;
- Віллі Мессершмітт – німецький авіаконструктор;
- Оскар фон Міллер – німецький інженер-будівельник, винахідник, один із засновників гідроенергетики;
- Еріх Ріґер – німецький астрофізик.