Вернер Фрідман – один із найвпливовіших журналістів Німеччини 20 століття. Він був блискучим аналітиком та справжнім новатором. Фрідман був головним редактором газети «Süddeutsche Zeitung» та відіграв ключову роль у становленні демократичної журналістики у повоєнній Німеччині. У цій статті ми розкажемо про його кар’єру та про спадок, який він залишив майбутнім медійникам. Далі на munich1.one.
Початок кар’єри та перші виклики
Вернер Фрідман народився у Мюнхені у 1909 році, але юність провів у Берліні. Він був сином європейського педіатра та домогосподарки, яка народилася у Баварії. Після смерті батька його мати разом з дітьми повернулася до Мюнхена.
Вернер Фрідман навчався у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Ще під час навчання він працював репортером у газеті «Süddeutsche Sonntagspost». Після встановлення нацистської влади у 1933 році Фрідмана заарештували й утримували до кінця року.
Після визволення він працював та жив у Берліні, заробляючи на життя перекладами. У 1940 році його призвали до Вермахту та відправили на війну. Він потрапив у полон у 1945 році в Англії. Після закінчення війни він повернувся до журналістської роботи.
Робота в «Süddeutsche Zeitung»
Він почав працювати як керівник баварського відділу газети «Süddeutsche Zeitung», а вже через рік став одним із чотирьох ліцензіатів газети. У 1948 році Фрідман очолив редакційний відділ, якому було доручено провести освітню програму у рамках Міжнародної виставки преси. Освітня програма мала на меті навчити німців важливості преси для демократії.
З 1951 до 1960 року він був головним редактором газети «Süddeutsche Zeitung». Тоді ж він заснував Інститут Вернера Фрідмана, який готував журналістів за американським зразком. В інституті читали лекції найкращі журналісти країни.
Другий арешт та смерть
У 1960 році Фрідмана заарештували за сексуальну аморальність та підбурювання до проституції. На той час це було караним злочином. Його було засуджено до 6 місяців умовного терміну. Журналісту довелося покинути посаду в газеті «Süddeutsche Zeitung». Також Інститут Вернера Фрідмана було перейменовано на Німецьку школу журналістики. Після цього він зосередився на роботі над своїм проєктом «Abendzeitung».
Фрідман хворів на діабет, від чого помер у 1969 році. У 1975 році було засновано Фонд Вернера Фрідмана для підтримки літніх людей та нужденних журналістів Мюнхена.
Про Німецьку школу журналістики
Німецька школа журналістики й досі існує. Це незалежна від видавництв та інших медіа школа. Робота школи фінансується 54 установами, у тому числі Баварською асоціацією журналістів та Німецькою спілкою журналістів.
Фрідман надихнувся Вищою школою журналістики Колумбійського університету, яку він відвідав під час поїздки до США. Він хотів, щоб тут журналістику викладали не науковці, а досвідчені журналісти. Німецька школа журналістики й сьогодні керується принципами та ідеями Фрідмана.
Фрідман вважав, що журналіст має бути незалежним від політичного тиску, економічних інтересів чи державної влади. Він завжди наполягав на перевірці фактів та глибокому аналізі подій.
Щороку тут навчається 45 студентів. Навчання включає курси з роботи у сфері друкованих видань, радіо, телебачення та крос-медіа. Також всі студенти обов’язково проходять два стажування.
Вернер Фрідман залишив важливий слід в історії німецької журналістики. Його внесок у формування демократичної преси після Другої світової війни, створення Німецької школи журналістики та відданість професійній етиці сформували нові стандарти у медіасфері. Попри скандали й суперечливі моменти в його біографії, його ідеї про незалежність журналіста, фактчекінг і служіння суспільству залишаються актуальними й сьогодні.