Бернд Пішетсрідер – мюнхенський інженер розкішних автомобілів

Бернд Пішетсрідер – німецький автомобільний інженер і менеджер. Свого часу він був єдиною людиною, якій вдалося очолити дві різні німецькі автомобільні компанії – BMW та Volkswagen. Після того як мюнхенець отримав кермо влади над Volkswagen, легендарний автовиробник став 5-м за величиною у світі, водночас він заявив про себе як піонера у сфері сталого управління та інших методів, сприятливих для навколишнього середовища та працівників. У 2021 році Пішетсрідер став головою наглядової ради Mercedes-Benz Group AG. Докладніше про шлях німецької акули автобізнесу читайте далі на munich1.one.

Освіта 

Бернд Петер Пішетсрідер народився 15 лютого 1948 року в Мюнхені в сім’ї керівника страхової компанії. У 1973-му отримав диплом інженера в галузі машинобудування в Мюнхенському технічному університеті.

Пішетсрідер обрав для професійної реалізації автомобільну промисловість, як і його дідусь, який проєктував автомобілі для британського автовиробника Austin, серед яких і культовий малогабаритний Mini.

Рання кар’єра в BMW

У 1973 році Бернд Пішетсрідер приєднався до відділу планування виробництва автобудівного концерну BMW, а в 1982 році став директором із виробництва, розвитку, закупівель і логістики цієї ж компанії в столиці Південної Африки Преторії. У 1991 році інженера підвищили до члена правління BMW, а ще через два роки – його голови.

Під керівництвом Пішетсрідера концерн BMW розширювався багатьма способами, особливо завдяки важливим придбанням. Наприклад, ще на початку 1994 року Пішетсрідер запропонував компанії придбати британського виробника транспортних засобів Rover Group за 1,3 мільярда доларів. Найбільше він відомий своїми позашляховиками, яких у BMW не було. Правління BMW таки його придбало, однак успіхів це не принесло.

Компанія Rover Group продавала свої автомобілі за доволі низькою ціною, яка надто відрізнялася від ціни елітних автомобілів BMW. Дві різні фірми не змогли дійти до спільного знаменника, до того ж використовували для конструювання машин різні деталі, через що виробництво було розділеним. Невдалі спроби злиття коштували BMW лише за 1998 рік 1 мільярд доларів, через що наступного року правління компанії попросило Пішетсрідера залишити посаду гендиректора.

Головування у Volkswagen

Ще коли Пішетсрідер очолював BMW, голова відомого європейського автовиробника Volkswagen – австро-німецький автомобільний промисловець Фердинанд Пієх – вважав мюнхенця своїм суперником. Справа в тому, що вони обоє боролися за контроль над британським виробником розкішних автомобілів Rolls-Royce. Під час цього суперництва Пішетсрідер справив приємне враження на Пієха. Зрештою, Пієх заволодів британською маркою Bentley, італійськими виробниками розкішних спортивних автомобілів Bugatti та Lamborghini і вирішив залучити Пішетсрідера до Volkswagen як свого колегу. Їх обох пов’язували інженерний досвід та сильне зацікавлення у створенні нових моделей для наявних ринків.

У 2000 році Пієх запропонував Пішетсрідеру взяти під контроль марку легкових автомобілів SEAT, якою володіє Volkswagen. Однак Пішетсрідер швидко зрозумів, що SEAT та інші бренди VW, як-от Skoda, Audi, Bentley, Bugatti та Lamborghini, повинні завойовувати нішеві ринки. Це дозволило би клієнтам розрізняти різні моделі, до того ж нішевий маркетинг завжди покращував продажі. Пішетсрідер, скориставшись своєю посадою, на власному прикладі показав автосвіту, як це можна зробити. Мюнхенець покращив імідж SEAT; зробив її компанією, що зосереджена на спортивних автомобілях, орієнтованих на продуктивність.

Коли Пієх залишив керівництво Volkswagen у 2002 році, він передав цей пост Пішетсрідеру. Тож із 2002 по 2006 рік Пішетсрідер обіймав посаду голови правління фірми. Одним із перших завдань на цій роботі стало введення в дію планів, мета яких – захистити автовиробника від циклічного ринку, який мучив галузь десятиліттями. Новий голова робив це шляхом розширення лінійки продуктів VW, завдяки чому бренд завойовував нові ринки.

Наприклад, у 2002 році Volkswagen представив середньорозмірний автомобіль Touareg, що дало німецькій компанії вихід на прибутковий ринок позашляховиків у США. Цікаво, що назва автомобіля походить від туарегів – кочового народу, який живе в пустельних районах Центральної Сахари.

А от нова версія класичного автомобіля VW Passat з інноваційним двигуном W8 продавалася в США не так активно. Водночас журнали, присвячені автомобільній тематиці, прирівнювали можливості його керованості до можливостей набагато дорожчого Mercedes.  

У 2007–2012 роках Пішетсрідер працював радником правління Volkswagen. Загалом, обіймаючи керівні посади, Пішетсрідер створив і впровадив загальні екологічні стандарти на чотирьох континентах, де продавалися автомобілі VW; встановив глобальні стандарти безпеки робочих місць і зарплат співробітників, варіанти гнучкого робочого часу для них; змінив стандарти управління, аби уникнути звільнення працівників під час економічного спаду.

Перехід від народних авто до розкішних

Пішетсрідер завжди підтримував перехід Volkswagen до виробництва розкішних автомобілів, борючись із довгою історією компанії як творця народних автомобілів.

Загалом, компанію Volkswagen заснував у 1930-х роках німецький уряд як автобудівника для «простого народу».  Розробив дизайн «народного автомобіля» на замовлення Адольфа Гітлера австрійсько-німецький автомобільний інженер Фердинанд Порше. Незабаром після того, як KdF (Kraft-durch-Freude)-Wagen (автомобіль «Сила через радість») вперше продемонстрували в Берлінському автосалоні в 1939 році, почалася Друга світова війна. 

На деякий час компанія Volkswagen припинила виробництво авто на користь виготовлення зброї та броні для німецької армії. Із цією метою використовували людей із таборів примусової праці, концтаборів і таборів для військовополонених.

Після закінчення війни були здійснені спроби реанімувати німецьку автомобільну промисловість. Авто цієї фірми в США продавалися повільніше, ніж в інших країнах через історичний зв’язок із нацистами, невеликі розміри та незвичайну округлу форму. У 1959 році «народний автомобіль» назвали «Жук». Упродовж наступних років він став найбільш продаваним імпортним авто в США. У 1960 році німецький уряд продав 60% акцій Volkswagen громадськості, що фактично денаціоналізувало фірму.

У 1960-х роках компанія Volkswagen також придбала кілька незалежних європейських фірм. Наприклад, у 1965 році була придбана Audi, яка раніше належала вже закритій німецькій компанії Daimler-Benz. Визначна віха в історії Volkswagen датується 1972 роком, коли легендарний компактний автомобіль Beetle став найбільш виробленою моделлю автомобіля всіх часів, обігнавши Model T Генрі Форда. Згодом його замінили хетчбеком Golf. У 1973 році Volkswagen також представив Passat – перший автомобіль, деталі якого можна було використовувати в різних моделях. Кількома роками пізніше була представлена і Jetta.

Хоча до цих трьох основних моделей іноді вносили зміни, але базова конструкція машин залишилася незмінною. Саме цей культ однаковості намагалися порушити Пієх і Пішетсрідер. Зокрема, у 1998 році вони представили автомобіль з унікальним дизайном New Beetle, а крім того, заснували лінію розкішних авто і придбали моделі Bentley, Lamborghini та Bugatti.

More from author

Як відкрити та масштабувати власну справу поруч із Мюнхеном

Мюнхен — це не лише столиця Баварії, але й один із найпотужніших економічних хабів Європи. Проте висока конкуренція та значні витрати на оренду в...

Мюнхенський ринок — історія Віктуалієнмаркт (Viktualienmarkt)

Якщо у Мюнхена є серце, то воно б’ється саме тут — серед ароматів свіжоспечених брецелів, альпійських сирів та гомінких розмов за кухолем пива. Віктуалієнмаркт...

Хроніка мюнхенської преси: від друкарського верстата до першої бізнес-імперії

Уявіть собі Мюнхен кілька століть тому: вузькі вулички, гамірні пивні, де вирішуються долі торгових караванів. І раптом відчувається новий, різкий запах, що перебиває аромат...
...