Марі-Луїза фон Франц прославилася як юнґіанська психологиня. Юнґіанський аналіз допомагає людині зрозуміти власну сутність, знайти шлях до себе, до всього справжнього, що закладено від народження. Вчена також відома своїми психологічними інтерпретаціями казок і алхімічних рукописів. Вона першокласний психолог-аналітик, найближча соратниця швейцарця Карла Ґустава Юнґа – родоначальника аналітичної психології, який поглибив і розширив уявлення про несвідоме. Докладніше про життєвий і професійний шлях мюнхенської науковиці читайте далі на munich1.one.
Дитинство й еміграція до Швейцарії
Марі-Луїза Іда Маргарета фон Франц народилася 4 січня 1915 року в Мюнхені в сім’ї полковника австрійської армії. У 1919-му, після Першої світової війни, разом із родиною переїхала до Швейцарії, де сім’я оселилася поблизу міста Сент-Ґаллена.
З 1928 року зі старшою сестрою Марі-Луїза жила в Цюриху, де дівчата відвідували гімназію з поглибленим вивченням мови й літератури. Через три роки до Цюриха переїхала вся сім’я.
Ще в початковій школі дівчинка здобула репутацію надзвичайно розумної учениці. Вона, наприклад, відмовлялася приймати принципи релігійної освіти, які викладали в її школі. Якось юна Марі-Луїза настільки розлютила священника, який викладав у її класі, що він наполягав на потребі в приватних уроках для мюнхенки. Наслідком таких уроків стало те, що він повністю втратив віру і залишив священство.
Навчання і приватне репетиторство
У 1933 році Франц почала вивчати в Цюрихському університеті класичну філологію та класичні мови (латинську й грецьку) як основні предмети, а також літературу й стародавню історію як додаткові.
Оскільки батько Марі-Луїзи втратив на початку 1930-х чимало фінансів, дівчині довелося самостійно оплачувати навчання. Кошти вона заробляла, даючи приватні уроки латинської і грецької мов для студентів гімназій та університетів.
Доленосна зустріч
Після виповнення повноліття в Цюриху Франц познайомилася з психоаналітиком Карлом Ґуставом Юнґом. Тоді ще Франц навіть не здогадувалася, що їхнє знайомство переросте в 30-річну співпрацю.
Відвідуючи лекції Юнґа, Франц зацікавилася юнґіанською психологією заснованою ним. Юнґіанський аналіз – це основний метод практики аналітичної психології. Такий метод працює з «посланнями» нашої душі, повідомленнями, які проявляються в найбільш непрості часи.
За словами самого Юнґа, юнґіанський аналіз – це процес прискореного дозрівання свідомості, він розкриває справжні смисли наших емоцій і вчинків, повертає втрачені почуття, дає змогу вийти з полону звичок та впустити у своє життя нове. Мета цього аналізу – індивідуація – досягнення кращого усвідомлення факторів, що впливають на те, як людина взаємодіє з усією сукупністю психологічних, міжособистісних і культурних досвідів. Юнґіанський аналіз дає людині змогу зустрітися з найкращою версією себе.
У 1934 році Марі-Луїза фон Франц розпочала аналітичне навчання під наставництвом Юнґа. Щоби оплачувати уроки у відомого психоаналітика, вона перекладала для нього твори з грецької і латини, а також алхімічні рукописи, наприклад італійського теолога Томи Аквінського. Франц не лише перекладала твори, але й коментувала їхнє походження та психологічне значення.
Їхня співпраця тривала аж до смерті Юнґа в 1961 році. Завдяки швейцарцю Марі-Луїза зрозуміла реальність автономної психіки, що діє незалежно від свідомості, яку Юнґ називав «об’єктивною психікою» або «колективним несвідомим».
Психологічна практика і дослідження
З 1942 року і до самої смерті Марі-Луїза працювала психологом-аналітиком. Вона автор понад 20 книг з аналітичної психології, особливо про казки, які стосуються архетипічної та глибинної психології. Крім того, до 1987 року Франц розтлумачила понад 65 000 снів.
Коли Франц виповнився 41 рік, Юнґ дозволив їй прийняти першого клієнта – жінку на межі нервового зриву. Франц прагнула досягти успіху у своїй першій справі, але що більше вона намагалася підтримати жінку, то гірше їй ставало. У розпачі вона звернулася до наставника Юнґа, який порадив їй дозволити клієнтці пережити нервовий зрив. Незабаром знедолена повністю одужала.
Згодом Франц зрозуміла, що для неї єдиний ефективний і гідний спосіб роботи з клієнтом – це працювати над матеріалом його власного життя, як внутрішнього, так і зовнішнього.
Алхімічні рукописи Франц досліджувала з погляду юнґіанського аналізу. Зокрема, мюнхенка редагувала, перекладала та коментувала книгу про проблему протилежностей в алхімії Aurora Consurgens Томи Аквінського. В останні роки вона коментувала арабський алхімічний рукопис Мухаммеда ібн Умаїла Hal ar-Rumuz («Розгадування символів»).
У 1969 році психологиня читала лекції про активну уяву та алхімію. Активну уяву вчена порівнювала зі свідомим сновидінням, визначала її як певний спосіб медитації, за допомогою якого можна свідомо вступати в контакт із несвідомим та встановлювати свідомий зв’язок із психічними явищами.
Досліджувала Франц також синхронність, психіку й матерію, а ще числа. Таке зацікавлення спровокував Юнґ, який висунув гіпотезу про єдність психічного й матеріального світів. Він також вважав, що цю концепцію єдності світів можна досліджувати за допомогою вивчення архетипів. Через похилий вік Юнґ не мав змоги присвячувати багато часу цій темі, тому довірив її Франц.
Вивчала психологиня і те, як колективне несвідоме компенсує однобічність християнства та образ правлячого бога за допомогою казок і алхімії. Аналізуючи видіння християнської мучениці Перпетуї, Франц писала, що такі видіння дозволяють отримувати глибоке розуміння несвідомої духовної ситуації того часу, зокрема, розповідають про конфліктність, перехід від язичництва до християнства.
Франц також написала знакову книгу The Problem of the «Puer Aeternus» про «вічну молодість», зокрема, про те, як дедалі більше людей живуть, відмовляючись від зобов’язань поточного моменту, будь то робота, партнер чи будь-що, пов’язане з «тут і зараз». Таким людям, за словами Франц, притаманне захоплення польотом або скелелазінням. Символізм полягає в тому, щоби дістатися якомога вище і далі від буденності життя.
Читабельні тлумачення казок
Книги Франц про казки вирізняються з-поміж інших своєю читабельністю. У текстах небагато теоретичних формулювань, а прямий і розмовний стиль англійської (нерідної мови авторки) робить текст зрозумілим і доступним. Завдяки цьому люди з усіх верств суспільства усвідомлюють, що вічні казки не є виключною власністю дітей, а актуальні для повсякденного життя дорослих.
Перша з цих книжок – Problems of the Feminine in Fairytales («Проблеми жіночого начала в казках») – вийшла друком у 1972 році. Упродовж наступних двох років світ побачили An Introduction to the Interpretation of Fairytales («Вступ до тлумачення казок») та Shadow and Evil in Fairytales («Тінь і зло в казках»).
Особисте життя
Франц не була заміжня та не мала дітей. Багато років вона мешкала разом зі своєю колегою – на 23 роки старшою Барбарою Ханною. Познайомив їх Юнґ, який хотів продемонструвати Франц, що «не всі жінки такі звірі, як її мати». Крім того, він стверджував, що аналітики не повинні жити на самоті. Дві жінки пронесли міцну дружбу крізь усе життя.